Війна крізь об'єктив фотокамери ЄВГЕНА МАЛОЛЄТКИ
2023
Всі завжди ставлять мені одне й те саме питання "Коли це закінчиться?". І ніхто не може дати чіткої відповіді. Вже після року нескінченних баталій всі втомилися, але немає часу на перерву.
Наразі Євген Малолєтка документує війну від Харкова, Донбасу і Запоріжжя до Миколаєва, Херсона та Києва. Євген показує нашу реальність через своє бачення у фотографії, події такими якими вони є з середини, робить акцент на соціально-критичних складових описуваних явищ, тим самим звертає увагу всього світу.
Євген Малолєтка український фотограф - документаліст. Він висвітлює події та історії людей з різних куточків України, а також світу.
Зараз сторінка Євгена Малолєтки стала альбомом де зібрані воєнні злочини Росії проти України.
2022
Після повідомлень про те, що Росія готує вторгнення Євген на початку 2022 року повернувся до України з Казахстану (там він висвітлював протести).
Він спершу працював для Associated Press у Харкові та на Донбасі. Повномасштабне вторгнення зустрів з колегами у Маріуполі. Вони думали, що якщо почнеться війна, то Маріуполь буде ключовим, тому що це стратегічний морський порт – і не помилилися, пише видання The Guardian.
Пулітцерівську премію у двох номінаціях — «За служіння суспільству» та Breaking News Photography — отримало інформаційне агентство Associated Press за фото з оточеного російськими військами Маріуполя українських журналістів Євгена Малолєтки, Мстислава Чернова та Василіси Степаненко, а також французької кореспондентки Лорі Хіннат. Про це в понеділок, 8 травня, повідомили на сайті премії.
"Журналісти AP виконували сміливу та важливу роботу в Україні протягом війни, приділяючи увагу, зокрема, людським жертвам конфлікту. Від розвіювання російської дезінформації до сприяння створенню гуманітарного коридору, їхня робота була неймовірною суспільною службою, і ми дуже раді, що вона була відзначена Пулітцерівською радою", - наголосила виконавча редакторка Associated Press Джулі Пейс.
9 березня Євген Малолєтка отримав широку популярність фоторепортажем про блокаду Маріуполя під час вторгнення Росії в Україну. Фотограф зняв наслідки обстрілу російськими військами міської лікарні № 3 Маріуполя та пацієнток пологового відділення.
"Ми просто почали це знімати. Це було одним із найважливіших – показати результати того, що відбувається. За 30 хвилин, як ми приїхали, ми чули гул літака, потужні вибухи, відчули їх біля себе. Розуміючи, що це важливо буде показати, почали просто фільмувати, не знаючи, що може статися. Коли почали виносити Ірину, це дійсно був момент, який потрібно було показати. Вона була жива."
"Фотографії – це документ військових злочинів. Ці фотографії – це унікальний сюжет. Росія не хоче, щоб він існував. Але цей момент зафільмований, представлений. Він був опублікований на передовицях майже в усіх країнах світу. Це унікальна фотографія, яка розійшлася дуже великим тиражем, на перших шпальтах газет у Британії, Америці."
"Авіаудар по пологовому будинку Маріуполя" визнали світлиною року за версією міжнародної премії World Press Photo 2023. Про це повідомляється на сайті премії. "На думку журі, цей знімок відображає абсурдність і жах війни. Це точне відображення подій року і доказ воєнних злочинів, скоєних російськими військами проти цивільного населення України. Зображення постає як глибоко болючий історичний факт і привертає увагу до вбивства майбутніх поколінь українців. Журі сподівається, що світ зупиниться і визнає нестерпні реалії цієї війни та замислиться над майбутнім України"
"Для мене це момент, який я весь час хочу забути, але не можу. Ця історія завжди буде зі мною."
У лютому та березні 2022 року, під час російського вторгнення в Україну, фрилансер Associated Press Малолєтка разом зі своїм колегою Мстиславом Черновим фотографували у лікарнях, сховищах, квартирах та зруйнованих будинках. Маріуполь був оточений російськими військами та піддавався інтенсивним бомбардуванням, тоді як Міністерство закордонних справ і Міноборони Росії заявили, що Росія завдає ударів лише по військових об'єктах.
Чоловік із собакою проходить повз пошкоджений після обстрілу Росією будинок. Маріуполь 24 лютого 2022
Сергій, батько підлітка Іллі, плаче над мертвим тілом сина, що лежить на ношах у пологовому будинку, переобладнаному під медичне відділення швидкої допомоги у Маріуполі. 2 березня 2022
Мешканці Маріуполя ховаються від російського обстрілу на підлозі лікарні. 4 березня 2022 р
Люди поселяються в бомбосховищі в Маріуполі. 6 березня 2022
Анастасія Ярашова плаче, обіймаючи дитину в коридорі. 11 березня 2022. Інша дитина Анастасії загинула під час обстрілу Маріуполя.
Вибух від снаряда російського танка в житловому будинку в Маріуполі. 11 березня 2022
Жінка пробігає повз житловий будинок, де одна з квартир горить після влучання снаряда, Маріуполь. 13 березня 2022
"Люди питали нас постійно — що відбувається чи стоїть Київ? А ми ж не інформаційне джерело, ми, може, знаємо якісь базові новини, що відбувається по лінії, що сказав Зеленський — бо ми їздили, ловили інтернет, у нас був супутниковий телефон, з якого ми виходили раз на день на зв’язок з редакторами. Але цього ж недостатньо, і людям цього не пояснити, вони були дуже агресивно налаштовані, і до преси зокрема — бо ти для них просто людина з камерою, яка нічим не допомагає, а тільки знімає. І це було непросто витримувати."
Фотограф Євген Малолєтка разом з оператором агенції "Associated Press" Мстиславом Черновим були єдині журналісти, які висвітлювали події в Маріуполі під час російської облоги протягом 20 днів після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Але потім вони виїхали, оскільки їм сказали, що росіяни полюють на них за публікацію детального звіту про звірства, які відбуваються в Маріуполі. Їм вдалося проїхати через 15 російських блокпостів до Запоріжжя.
"Ми теж там плакали, коли бачили, як помирають діти. Але все одно це робота і ми маємо все це показувати. Бо якщо ми не покажемо, то ніхто і не побачить. Нам теж потрібно працювати — як лікарям, що в цей час борються за життя, і дуже важливо показувати цю боротьбу, тому що вона — за кожне життя кожного українця."
У 2022 році робота під час блокади Маріуполя була відзначена Міжнародною журналістською премією Knight,
Visa d'or News Award і Prix Bayeux Calvados-Normandie. Він також отримав нагороди Італії, Німеччини, Норвегії та США.
21 травня 2022 року Мстислав Чернов та Євген Малолєтка стали лауреатами Премії імені Георгія Ґонґадзе.
"Знаєте, ми дуже багато бачили за всі ці роки війни, але такого болю і такої кількості дитячих смертей ми не бачили, я не бачив ніколи…"
"Це відзнака за те, що ми показали людям правду. Наша робота і те, що ми зробили в Маріуполі – це дійсно було показово, бо ми маємо донести світу, що відбувається. Показати людям ту частину, яку не можуть побачити всі. Я роблю свою роботу не за нагороди, я роблю її для людей. Для того, щоб світ знав, що відбувається в нашій країні."
Фотографії Євгена широко використовувалися західними ЗМІ для висвітлення ситуації на початку повномасштабного вторгнення. А редакція видання Guardian вибрала Євгена Малолєтку найкращим фотографом 2022 року.
"Це дуже приємно. Приємно розуміти, що українська фотографія знайшла своє місце у світі, а українські журналісти знімають не гірше за іноземних і тепер здобувають визнання. Мої роботи виставили завдяки Маріуполю. Їх запам’ятали, бо то була унікальна зйомка, історичні кадри. Це підняло моє ім’я в топ."
За цю ж роботу Євген Малолєтка у вересні 2022 отримав престижну нагороду фестивалю фотожурналістики Visa pour l’Image у Перпіньяні (Франція). Про це повідомило французьке видання France Bleu.
"Ці 20 днів у Маріуполі були як один довгий нескінченний день, де ставало все гірше і гірше."
"Я сподіваюсь, що ми займаємось там(на сході) чимось корисним, бо ти не знаєш, скільки часу проведеш, щоб здобути той чи інший кадр, який може бути історичним, а може, й ні. Тому ти й інвестуєш свій час у це. Але я вірю, що та робота, яку ми робимо, все до скарбнички йде. Крапелька до крапельки. І документування цих подій, яке буде мати історичний інтерес в найближчому столітті, так само всі будуть вивчати що відбувалось в ці роки, яка була тактика… ти бачиш тільки маленькі фрагменти, але те що тобі вдається зробити невеличке щось, що може розказати про військових, про цивільних, про людей які допомагають – це я, вважаю дуже гарно, бо ми маємо берегти історію."
2021-2020
Євген ще до повномасштабного вторгнення своїми фото та дописами у соцмережах продовжував нагадувати світові, що війна в Україні є.
Показував різні аспекти життя та складнощі з якими стикались жителі де вже 7 рік йшли бойові дії. Також займався просвітницькою роботою, наприклад, робив відеопроєкти та соціальні реклами з ЮНІСЕФ, які детальніше можна подивитись на офіційному сайті Євгена Малолєтки.
Разом з тим висвітлював те, як проходить вакцинація та як підтримують у ковідні часи воєнних і цивільних на сході України.
Англомовний матеріал на тему ковіду про схід України опублікували на Аль-Джазірі (міжнародній телекомпанії зі штаб-квартирою в Досі, Катар). Проєкт також був і на українському сайті Заборона:
2019
Євген документував як прифронтове життя звичайних людей, які вже тоді пристосовувались до "нових умов життя", так і історії добровольців, які пішли брати участь у конфлікті. Разом з тим надавав знімки з фронту закордонним журналістам, розповідав про отриману військову допомогу, проблеми які є на передовій.
Далі можна подивитись фото Євгена Малолєтки для репортажу американській онлайн медіакомпанії BuzzFeed:
Стас тримає приціли нічного бачення, надані в рамках допомоги США Україні. Євген Малолєтка для BuzzFeed News
Стас тримає приціли нічного бачення, надані в рамках допомоги США Україні. Євген Малолєтка для BuzzFeed News
Олександр, український воїн на передовій війни. Євген Малолєтка для BuzzFeed News
Олександр, український воїн на передовій війни. Євген Малолєтка для BuzzFeed News
Меморіал загиблим українським воїнам. Євген Малолєтка для BuzzFeed News
Меморіал загиблим українським воїнам. Євген Малолєтка для BuzzFeed News
Український військовий Валентин перед своїм Humvee. Євген Малолєтка для BuzzFeed News
Український військовий Валентин перед своїм Humvee. Євген Малолєтка для BuzzFeed News
Надія Барінова тримає кота в Авдіївці. Євген Малолєтка для BuzzFeed News
Надія Барінова тримає кота в Авдіївці. Євген Малолєтка для BuzzFeed News
Лінія протитанкової оборони поблизу Авдіївки. Євген Малолєтка для BuzzFeed News
Лінія протитанкової оборони поблизу Авдіївки. Євген Малолєтка для BuzzFeed News
2018-2017
Продивившись лише соцмережі Євгена можна зібрати багато історій та побачити що він провів більшу частину свого часу на сході України.
Під час російсько-української війни на сході України селище Широкине декілька разів переходило під контроль терористів ДНР та підрозділів Збройних сил України. Внаслідок запеклих боїв 2015 року близько 60 % будівель в селищі виявились частково або повністю зруйнованими, а більшість мешканців покинули село.
Ескалація, обстріли мирних кварталів Авдіївки та гуманітарна катастрофа - ось що відбувалось у той час на Донбасі. Попри домовленості щодо припинення вогню в Авдіївці, у лютому російсько-окупаційні війська грубо порушили режим тиші, розпочали штурмові дії позицій українських військ в районі авдіївської промзони, зривали ремонтні роботи, чим загострювали гуманітарні проблеми у місті.
Євген так само показував реальне життя в нашій країні. Тоді як одні люди на сході вже звикли до війни, інші люди в Україні чи за кордоном не розуміли, чи не хотіли зрозуміти всю важливість ситуації.
Жителі окупованого Донбасу як намагались потрапити на підконтрольну Уряду територію України, так і залишались вдома попри те що обстріли та бої різної інтенсивності там не вщухали навіть на кілька днів.
Євген Малолєтка, працював не тільки над невеликими фотографіями, він також робив довгострокові документальні проєкти для Associated Press та таких видань як TIME, Newsweek, New York Times, Washington Post, Der Spiegel, The Independent, El Pais, The Guardian, The Telegrap. Його кадри широко транслювали BBC, Euronews, NBC та інші міжнародні телеканали.
2016
"З кожним місяцем війна на сході відкидала нашу країну назад, приносила горе сім’ям загиблих військових і мирним жителям, руйнувала економіку та створювала умови соціальної несправедливості...У кожного українця зараз є друг, родич або родич друга, який воював на Донеччині та Луганщині. Моєю метою як фотожурналіста було задокументувати цей конфлікт."
"Я почав знімати війну вісім років тому. Це те, на чому я розуміюся, і те, що вмію робити найкраще. За допомогою зйомки я доношу світові, що відбувається у нас."
Репортаж 2015 року з фото Євгена Малолєтки у Чонгарі (село в Україні, Генічеського району Херсонської області, на півострові Чонгар, є найбільшим населеним пунктом півострова та останнім селом на автошляху міжнародного значення М18E105 перед Чонгарським мостом до Автономної Республіки Крим)
2015
У цьому матеріалі розповідається про те, як 20 вересня розпочалася безстрокова акція щодо блокування вантажного транспорту, який везе товари до Криму. Учасники хотіли хоч якось вплинути на ситуацію, та домогтися припинення перекидання товарів з України.
Донбас
"Як на мене, то конфлікт на Донбасі почався 13 квітня 2014 року в місті Слов'янську. Того дня проросійські сепаратисти захопили відділ міліції та офіс служби безпеки."
Ситуація на сході країни станом на 12:00 13 квітня 2015 року за даними РНБО України, пресцентру АТО, Міноборони, журналістів та волонтерів.
"Це був мій перший досвід роботи фотографом у зоні конфлікту. Зйомки велися майже у всіх містах Донецької та Луганської областей. Більшу частину часу я працював з Associated Press. Зараз я продовжую висвітлювати кризу на Донбасі. Як житель України я не можу залишатися байдужим до ситуації, яка сталася в моїй країні. Я сподіваюся, що конфлікт скоро закінчиться."
Далі можна побачити фотографії в слайд-шоу, які представляють рік його роботи на сході України, де фотограф висвітлював кризу з обох сторін конфлікту.
Нагороди та номінації Євгена Малолєтки лише за 2015 рік, дані з сайту Євгена Малолєтки
Нагороди та номінації Євгена Малолєтки лише за 2015 рік, дані з сайту Євгена Малолєтки
Перш ніж перейти до висвітлення конфліктів у Криму та на сході України Євген Малолєтка брав активну участь у висвітленні української революції з самого початку.
"Наше завдання – прийти, відзняти і повернутися. Мертвий журналіст – поганий журналіст. Він нічого не зможе принести в редакцію."
2014-2013
Він автор багатьох відомих фотографій з Майдану, а також мультимедійного проєкту The Euromaidan multimedia project. Євген фіксував події у центрі Києва весь час протистояння, з єдиною перервою лише на початку протестів – 1 грудня 2013 року коли співробітники Беркута зламали йому руку і розбили камеру.
"Нічого не було розслідувано і я не писав заяви за фактом побиття. Мені цей головний біль був не потрібний. Рука загоїлася, і добре. Все нормально зрослося, без наслідків, травма не була критичною. Цей інцидент залишився тільки в пам'яті. Що можна розслідувати - Натовп "Беркуту", який біг і махав палицями по всіх поспіль? Важко сказати, що когось із них ідентифікують, їх було дуже багато."
Він показував масові заворушення й антиурядові протести, які призвели до зруйнованих центрів міст і незліченних смертей.
"Я вже бачив ці страждання у 2014 році. Вони були такі самі. Кількість набагато зросла, горя значно побільшало. Але ми вже бачили це. Люди плачуть так само, діти гинуть так само. Це, на жаль, однаково. Війна не приносить нічого гарного."
Що ще не знаємо про Євгена
2014 отримав гран-прі всеукраїнського фотоконкурсу «Фотодень»; зайняв третє місце в номінації «Портрет» на фотоконкурсі «Кращий фотограф Росії»
2013 зайняв друге місце в номінації «Новини» Всеукраїнського конкурсу прес-фото;
2011 фіналіст Міжнародного фестивалю фотожурналістики Vilnius Photo Circle.
Освіта
Про те що зацікавився фотографією на останніх курсах Київського політеху, де вчився на інженера, Євген розповів для УП.Життя. Придбав собі невелику напівпрофесійну камеру й почав знімати. Він називає себе самоучкою, людиною, яка прийшла в журналістику, бо стало цікаво, як усе це працює. Самотужки опанував базові знання фотографії, витримки, діафрагми, композиції."Те, що люди дізнаються на курсах, я вчив сам. Просто взяв до рук камеру і досліджував, який результат вона може давати. Було цікаво досягати результату, це затягувало. Я напрацьовував механіку, власне бачення, як зробити ту чи іншу картинку. Уже потім додалися журналістські знання про те, як треба подавати матеріал, як шукати та розкривати героя, як провести його через історію", – розповідає Євген Ярославі Тимощук спеціально для УП.Життя. Він побував на кількох майстер-класах для фотографів у США, зокрема відвідав івент New York Portfolio Review від фотодепартаменту The New York Times, де дізнавався, як працюють фотожурналісти. Додатково до фото почав знімати відео, цікавитися сторітелінгом, репортажною фотографією – все це зрештою привело його до фотодокументалістики.
У 2010 році закінчив Київський політехнічний інститут за спеціальністю інженер.
Євген розпочав свою кар'єру у 2009 році як штатний фотограф місцевих інформаційних агентств УНІАН і PHL.
Євген живе у Києві, а родом із міста Бердянськ Запорізької області. Народився 1987 року.
"У мене цікава професія. Іноді здається, це суцільна пригода, яка не закінчується."
Про що ще знімає
Євген показував демонстрації проти режиму Лукашенка в Білорусі. Перебував там у загострення протестів після президентських виборів 9 серпня 2020 року.
Висвітлював пандемію COVID-19 в Україні. Зокрема, його фотографія лікаря Євгена Венжиновича широко використовувалася для соціальної реклами.
Висвітлював фестивалі електронної музики KaZantip у Криму та Грузії, Чемпіонат Європи з футболу 2012 року, в перервах між поїздками до Індії, Ліберії, Кот-д'Івуару та Кенії.
Крім того, Євген Малолєтка також працював над особистими проєктами, такими як:
"Будинок надії" про дитячий онкоцентр у столиці Києві. (Фотографії були продані на благодійному аукціоні, щоб допомогти зібрати 5000 доларів хворим дітям, чиї родини не можуть дозволити собі лікування.)
"Полонина" про етнічну гуцульську спільноту на заході України, їхні традиції та побут.
"Маланка" про святкування за старим юліанським календарем, 13-14 січня в Красноїльську (Сторожинецький р-н, Чернівецька обл.) де сучасні виконавці також одягаються в корумпованих міліціонерів і спецназівців, повій і лікарів-садистів.
У 2020 році Малолєтка їздив знімати війну у Нагірний Карабах."Ніхто з мого покоління не знав, що таке війна. Окремі колеги співпрацювали з міжнародними агентствами й бували на війнах в інших країнах. Але як це – бути в нас? Цього взагалі ніхто не знав, ми вивчили все після 2014-го. Бути іноземцем на війні – легше і морально, і фізично. У Карабасі я познайомився з людьми, за яких переживав, мені боліло, що люди гинуть. Але воно ніби трішки не твоє. Сідаєш у літак, повертаєшся у місце, де не прилетить, – і війна позаду. У тебе немає там дому, немає родичів. Тут гинуть твої люди: у масових могилах, просто за те, що мали нещастя опинитися не в тому місці або у їхніх телефонах щось знайшли. Жодна смерть не минає просто так, ти носиш ці історії в собі", – розповідає Євген Ярославі Тимощук спеціально для УП.Життя.
Де б не був та у який час би не знімав, Євген Малолєтка постійно повертався до ситуації у власній країні.
"Для мене як українця важливо показати світові, що насправді відбувається на місцях. Ми повідомляємо те, що бачимо: правду і факти, зображуємо наполегливість і мужність простих українців."
Редакція Guardian Picture Desk вибрала Малолетка найкращим фотографом року.
Оголошення Пулітцерівської премії 2023 року
AP виграє державну службу, висвітлення фото Пулітцерів для України
Радіо Свобода «Ми були очима мирних жителів Маріуполя». Інтерв'ю з фотографами Associated Press
Українець Євген Малолєтка: агентствовий фотограф 2022 року
Le festival Visa pour l'image 2022 récompense le travail sur la guerre en Ukraine
Інтерфакс-Україна В моєму Бердянську багато хто не вірить, що Україна повернеться – Євген Малолєтка
УНІАН ОБСЄ: у Широкому зруйновано близько 60% будівель
Укрінформ "Гаряча" Авдіївка: ОБСЄ вимагає припинити насильство
espreso.tv Бойовики почали штурм позицій сил АТО під Авдіївкою
LIGHTBOX Погляд у будні українського батальйону
ІГОР РЕЦ SEGODNYA.UA "Не було сумнівів, що нас вб'ють": як "Беркут" бив журналістів